- озброєний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до озброїти.2) у знач. прикм. Який має при собі зброю, забезпечений зброєю.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
озброєний
Смотреть что такое "озброєний" в других словарях:
озброєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
озброєний — на, не, Рс. Дієпр. пас. мин. ч. до озброїти. Озброєний до зубів (повністю забезпечений зброєю) … Словник лемківскої говірки
озброєний — (який має із собою зброю, забезпечений зброєю), збройний … Словник синонімів української мови
ровта — Ровта: військовий загін [42] загін [6;46 2] загін гірських стрільців для боротьби з опришківським рухом (в першій половині XIX ст.) [46 1] загін озброєних людей [12;22,VI] загін, ватага озброєних людей [24,IX] натовп людей, рота [1] натовп, гурт… … Толковый украинский словарь
фузилер — а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій в 17 18 ст., озброєний фузією. || Піхотинець російської армії початку 18 ст., озброєний фузією … Український тлумачний словник
банда — и, ж. 1) Озброєна група злочинців, що чинять грабежі, розбої, вбивства. || зневажл. Про озброєний ворожий загін, диверсантів або ворожі війська. 2) розм. Ватага, юрба, гурт. 3) Мідний духовий оркестр, що в деяких оперних виставах супроводжує дію… … Український тлумачний словник
автоматник — а, ч. 1) Той, хто обслуговує автомат (у 1 знач.). 2) Боєць, озброєний автоматом (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
акроболіст — а, ч. У Стародавній Греції – воїн загону легкої кінноти, озброєний луком, списом і мечем, але без щита і лат … Український тлумачний словник
арбалетник — а, ч. Воїн, озброєний арбалетом … Український тлумачний словник
бандит — а, ч. Озброєний грабіжник, розбійник. || зневажл. Про того, хто належить до банди, ворожого війська або про диверсанта і т. ін … Український тлумачний словник
